Цю гру мені порадив друг як одну з найкращих представниць жанру виживання. За 60 годин я разом із ним повністю пройшов її в кооперативному режимі й вважаю, що після дослідження всього, що лише було можливим, моє враження матиме певну вагу для зацікавлених гравців.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3551040715

Ви - відомий голлівудський актор, який подорожує літаком разом зі своїм сином Тіммі. Раптом літак зазнає аварії, що призводить до його падіння на острів. Ваша мета - вижити та знайти сина. Протягом дослідження околиць ви дізнаєтеся про місцеву флору, фауну та населення. Також ви знаходитимете різноманітні фотографії, записки, журнали та відеокасети, що натякатимуть на сюжет і ставитимуть запитання про події, які мали місце на цьому острові. Загалом сюжет мені сподобався: він достатньо цікавий і продуманий. Єдине зауваження - його короткість, але історія тут не є головним аспектом гри, тож оцінювати слід передусім за ґеймдизайн.

Ігролад виконаний добротно. Грав я, як завжди, з контролером DualShock 4 у руках і залишився дуже задоволеним. Острів наповнений безліччю локацій, зброя різноманітна та цікава. Ідея з імерсивним інвентарем, крафтом і будівництвом дуже вдало втілена, а сам процес спорудження різних конструкцій був для мене доволі захопливим.

Тепер про зауваження. По-перше, холодною зброєю надзвичайно складно вбити бодай одного аборигена - це нівелює ідею різноманіття зброї, тож протягом проходження я користувався переважно луком. По-друге, мене розчарувала кількість ворогів на найвищій складності - майже від самого початку було занадто легко. По-третє, мені було прикро дізнатися про можливість відкривати додаткові креслення у трьох прихованих водяних печерах лише наприкінці гри, особливо дельтаплан, яким мені дуже сподобалось користуватися. Ці печери не мають ворогів, вони дуже короткі, а ще знайти їх без допомоги інтернету майже нереально. Тож моя рекомендація - підгляньте їхнє розташування та зберіть ці креслення.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3551040944

Загалом я залишився задоволеним і радий, що мав нагоду пройти цю гру в коопі. Я рекомендую спробувати її кожному поціновувачу виживалок. А мене тим часом чекатиме продовження - Sons of the Forest, за проходження якого я візьмуся найближчим часом.

Дякую за увагу.

Вітаю вас, любі сталкери!

Від початку моєї подорожі Зоною зі Скіфом минуло понад пів року, 419 смертей і 233 години, 100 з яких я пройшов на клавамиші, а решту з DualShock 4, тож я не певен, що зможу всеосяжно вмістити тут свої враження від творіння GSC. Проте я все ж таки спробую.

Ця частина серії є чудовим продовженням, що впускає гравця у велетенський світ, дозволяючи по-справжньому дослідити та насититися атмосферою цієї фантастичної версії Зони відчуження та історії, що з нею пов’язана. Величезна кількість різноманітних, зачаровуючих локацій, цікавих персонажів і захопливий звуковий супровід створюють атмосферу справжньої Зони - жорстокого, але й по-своєму прекрасного світу, який є прихистком для бандитів, що тікають від закону, авантюристів, які втомилися від повсякдення, і дослідників, які мріють про відкриття, що змінить людство або зробить їх усесвітньо відомими.

Найкраще, що має ця гра, - це імерсивна атмосфера, яка поглинає майже від самого початку. Шелест листя, перестрілка вдалині, тихий, але характерний звук гравітаційної аномалії, повз яку ти проходиш: усе це створювало враження справжнього світу, справжньої Зони. Окрім цього, я був приємно вражений механікою стрільби: цей аспект гра виконує на всі 100%.

Одначе гра має недоліки, які для мене полягають у сюжетних та ґеймдизайнерських моментах. Сюжет має багато нелогічних і дивних епізодів, що змушують гравця замислитися, чому так мало часу було витрачено на опрацювання історії гри. Дизайн рівнів загалом виконаний добре, проте іноді трапляються моменти, коли так і хочеться від щирого серця подякувати розробникам за те, що вони вирішили не дуже перейматися цікавим проходженням рівня, а просто напхали 15 ворогів у маленьку кімнату, аби створити видимість складного рівня. Щодо дизайну гри, не надто вдало реалізована система сховків та економіка світу: гроші не становлять проблеми майже від початку, їжі вдосталь, що нівелює ідею бартеру та виживання. Сховків багато, деякі дуже цікаві у пошуку, але сумно знаходити в них лише їжу й патрони або якусь зброю, яка випадає зі звичайного бандита.

Очевидно, що всі три проблеми стали прямим наслідком поспіху. За проблеми оптимізації та ігроладу я не переймаюся, оскільки перше вже виправлене - наразі гра працює справно й без проблем, а друге виправляється плідною працею як GSC, так і модоробів. Головною проблемою залишаються низькоякісні частини сюжету, які вже не змінити. Якщо Відьмак я люблю за його неймовірну історію, яку планую перепройти після публікації цього огляду, то про Сталкер так сказати не можу, і це мене дуже засмучує.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3380207680


Зараз я проходжу гру вдруге поспіль і для цього проходження встановив деякі модифікації, які мені порадив хлопець із цього відео:

https://youtu.be/41jsmBqO6JM?si=Tn9UCzxWXwkPVW2C

Щонайменше варто встановити деактивацію детектора аномалій, звуку влучання в голову та встановити нічне бачення (поки GSC працюють над цим) - це маст хев.

Також, якщо ви плануєте здобути всі досягнення, збирайте артефакти від самого початку. Після НДІЧАЗ артефакти поліпшуються, і буде надскладно знайти ті з них, що входять до категорії "поширені".


- З часом планується впровадження багатокористувацької гри, на що я маю великі надії. Я щиро сподіваюся, що йдеться не про нудний і нікому не потрібний бій на смерть, а про сервери з рольовою грою, де кожен гравець - звичайний сталкер, який бігає за артефактами, виконує завдання, бере участь у війнах угруповань і створює сховки по Зоні в надії, що їх ніхто не знайде. Якщо так станеться, мені здається, я застрягну в цій грі дуже надовго.
- Показники зібраних артефактів і покращень. Це була велика проблема - шукати їх, не маючи розуміння, які вже зібрані, а які ні.
- Додати лінію завдань з війни угруповань, як це було у Чистому небі. Це стане величезним доповненням, що дозволить зануритися ще на кілька десятків годин.
- Наразі GSC працюють над інструментами для створення модів. Було б дуже приємно дізнатися, що вони також проводитимуть конкурси, моди-переможці яких будуть додані до офіційної гри.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3471530905


Сталкер 2 - це значущий культурний продукт, який показує всьому світові історію, що дозволяє зануритися не лише у всесвіт гри, а й познайомитися з Україною. Незважаючи на недоліки, я радий, що придбав гру на початку, адже вірю в GSC і вірю, що з часом ця гра ставатиме лише кращою - як завдяки компанії, так і небайдужим гравцям, які вже спромоглися створити нову гру зі старої трилогії. Я рекомендую придбати її кожному, хто любить якісні шутери або атмосферу, яку приносить Зона відчуження.

Дякую за увагу й… вдалого полювання, сталкере.

Spyware, wait until the new Privacy Policy is reversed. Do not download.

For more details:
https://www.youtube.com/watch?v=vMKMhqKzHxs

Spyware, wait until the new Privacy Policy is reversed. Do not download.

For more details:
https://www.youtube.com/watch?v=vMKMhqKzHxs

Вперше про цю гру мені розповів один друг, який після проходження серії Dark Souls додав цю метроідванію до свого списку бажаного. І ось до його дня народження, я витратив кілька копійок та подарував йому Moonscars. Гра йому дуже сподобалась і так вийшло, що до новорічних свят, він подарував її вже мені (дякую тобі, унтерпан) та я можу впевнено заявити, що гра перевершила всі мої очікування дозволивши зануритися в дуже незвичайний та цікавий світ.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3171266337

Ви — Сива Ірма, прекрасна войовнича жінка, що прокинулася на околицях замку, чудом виживши від смертельного поранення. Прокинувшись ви лише почули голос "Знайди Скульптора". З цього моменту починається ваша коротенька подорож у глибини замка та у недри Землі, протягом якої ви дізнаєтеся, що сталося з вами та світом навколо, хто ви такі та як можна виправити стан руїни в якому знаходиться Земля після жахливих подій, що передували.

Сторітелінг та геймдизайн були виконані дуже добре, та й не дивно, бо це плід роботи нашого українчика, який працював в команді з двома чудовими хлопами з Молдови. Протягом гри ви зустрічатимете маленькі шматочки сюжету, які вам потрібно уважно прослухати, щоб в кінці мати можливість з'єднати їх в єдину велику картину. Я не звик до такого типу оповіді, проте він мені був дуже довподоби, оскільки майже до самого кінця я мав різні питання, що лишалися без відповіді, а в кінці отримав ті самі найважливіші шматочки, які дозволили мені зрозуміти всю історію разом. Якщо ж ви впустили якісь деталі, чи маєте бажання дізнатися більше, то мій друг виконав переклад чудового посібника з усієї інформацією про світ гри, що тільки може вас зацікавити [посилання].

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3171721949

Сюжет сюжетом, але це творіння Black Mermaid спершу захопило мій інтерес саме через візуальний стиль. Анімації, рух героїні та загалом атмосфера, що створюється завдяки прекрасній композиції всіх деталей залишають просто у захваті. Кожен раз, відкриваючи нову локацію, я витрачав перші хвилин 5 просто роздивляючись пречудовий піксель-арт, що залишав в мене повне нерозуміння, чому такі гарні ігри залишають без належної уваги.

Ігролад виконаний на такому ж рівні, як і все інше. Окрім чудового бою ви маєте спеціальну зброю, що накладає додатковий ефект на ворогів, а також доступ до відьомства з цілим деревом різних заклинань. Я пройшов гру двічі поспіль та вибив усі 100% досягнень, бо хотів продовжувати битися та досліджувати підмісячний світ. На мою думку, гру можна було розтягнути ще, як мінімум, на годин 5.

Досягнення виконані файно, гра не має якогось надмірного грінда або супер складних досягнень. Також з хорошого гра має українську локалізацію, за що авторам велике дякую. Рази два зустрів маленькі помилки в перекладі, проте, як на мене, він виконаний добре, хоч і деяким англійська сподобалась більше.

Баги у грі присутні, але їх дуже мало. Наприклад, одного разу після моєї смерті я знайшов свою могилу у повітрі над дзеркалом в майстерні. Я тоді ледь не втратив купу кісткового борошна, проте якимось чудом зміг його забрати. З мінусів можна додати те, як була виконана одна шестерня у Глибинах: вона мала замалі зубчики, що викликало деякі труднощі, щоб просто на них залізти. Також мені не дуже сподобався той факт, що вас може викинути з діалогу, наприклад, щоб дати якийсь предмет, проте він не продовжується автоматично — доводилося перевіряти кожного персонажа, щоб переконатися, чи все він розповів.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3171721786

Загалом, Moonscars залишив чудові враження, я насолодився історією, боєм та чудовими пейзажами. Гра занадто коротенька (+-10 годин), тому я пройшов її двічі поспіль. Сподіваюся, що розробники вкладуть такі ж самі зусилля в свої наступні проєкти та зроблять їхнє проходження довшим хоча б на кілька годин: таким чином гравці зможуть повноцінно насолодитися геймплеєм та графікою без необхідності перепроходити гру.

Дякую за увагу.

Вітаю вас, друзі. За 13 років п'ята частина стародавніх сувоїв набула такої популярності, що, чесно кажучи, мені важко уявити когось, хто знає про неї так мало, щоб дивитися рецензії. Проте я не планую відпускати цей проєкт від мого об'єктивного (не дуже) огляду. Вперше я спробував себе в ролі довакіна ще у рік виходу гри, у далекому 2011. Тоді я був малий і майже відразу гра закохала мене в себе. Skyrim став для мене грою дитинства, про яку я й досі згадую з теплою посмішкою. Отож, я вирішив пройти творіння Bethesda ще один раз, на цей раз вже як доросла людина, з модами та не за скритну темну ельфійку лучницю. Проте не все так сталося, як гадалося, але про те згодом.

Скайрим — це північний регіон Тамріелю, одного з декількох континентів Нірну, планети, на якій обертаються події гри. Цей регіон має багату історію, проте, на початку гравцю треба знати лише те, що ці землі огортає громадянська війна, яка відбувається на тлі вбивства Верховного короля Скайриму. Цей розкол є останньою подією, передвіщеною стародавніми сувоями, що почне відродження драконів на чолі з Алдуїном. Ви є дракононародженим, єдиним, хто зможе зупинити повернення темних часів, коли дракони панували світом.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3168619857

Моє проходження я вирішив пройти, як завжди, за найкращу расу у всьому Нірні — темну ельфійку Віргілію, вбивцю драконів та покорительку сердець. Протягом мого шляху я встиг спробувати практично всі класи, бо починав я з мечем в руках, потім став магом, потім з мечем і щитом, далі лук, арбалет, ще дворучний меч, і на кінець, як і вся безліч проходжень до цього, Віргілія стала скритною вбивцею з кинджалом та луком в руках. Всі досягнення я отримав протягом гри, проте, після всіх моїх пригод я мав лише 57 рівень. Останнім досягненням для мене стало вбивство легендарного дракона, що може з'явитися лише після отримання 78 рівня. Саме тому, як справжній довакін, я використав баги гри, щоб швиденько отримати потрібний рівень та, як справжня темна ельфійка, пішов на нього та самостійно вбив його без броні та зі звичайним нордським луком. На цьому і закінчилося моя пригода довжиною 170 годин.

Загалом Skyrim — це величезна пісочниця, яка дозволяє вам піти куди завгодно коли завгодно. Протягом гри ви познайомитеся з купою фракцій, від мудрих чародіїв колегії магів у Вінтерхолді, закінчуючи кланом найманих вбивць, що стали єдиною сім'єю. Ви матимете можливість вивчити купу історій безлічі персонажів, пройти крізь багато подій, стати тим самим всемогутнім вбивцем драконів, главою всіх гільдій та братств, вампіром, вовкулакою та Бог зна ким ще. Також DLC Dragonborn та Dawnguard збільшать кількість ваших пригод ще на кілька десятків годин, поглиблять ваше знання світу гри та розкажуть вам історії, які залишаться в пам'яті, тому рекомендую проходити з ними.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3068716430

Однією з причин, чому ця гра прожила стільки років та не подає ознак, що за неї скоро забудуть, є можливість створення модифікацій спільнотою. Поєднання цього з фактом повного відкритого світу, дозволяє звичайним гравцям втілювати свої ідеї у грі, тим самим продовжуючи її життя. Це проходження було першим, яке я повністю завершив граючи з модифікаціями та я можу вас запевнити, що грамотна колекція цих доповнень може подвоїти кількість годин, що ви б витратили на дослідження цього світу. Свій набір модів я виклав на Nexus, тому, якщо ви зацікавлені, можете подивитися її за посиланням[next.nexusmods.com].

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3096627063

Підбиваючи підсумки, я можу вас запевнити, що Skyrim не без причини досі живе та користується попитом серед гравців. Вона точно зможе подарувати вам більше сотні годин пригод, а також познайомить вас зі своїм чудернацьким та цікавим світом, що повен цікавих історій, які варто дізнатися.

Дякую за увагу.

Я є відносно новим фанатом серії Portal та Half-life, почавши моє знайомство із серією лише у 2023 році. Проте, незважаючи на запізнення у декілька десятків років, я все одно отримав купу задоволення та досвіду протягом вивчення механік та історії світу. Portal була другою грою, яку я придбав відразу після завершення другої частини, від якої був в повному захваті. Попередниця мені була меньше до вподоби, проте все одно вона є добре зробленою та цікавою грою. Отримавши доступ до потужного ПК та побачивши, які чудеса RTX зробила з Portal у відео-демонстраціях, я вирішив спробувати та побачити на власні очі можливості RTX.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=2988909482

Portal with RTX потрібно пробувати лише пройшовши оригінальну частину. Тому, якщо ви ще це не зробили, то я наполегливо раджу вам додати Portal до ігор на найближче проходження. Як можна зрозуміти з назви, єдиною відмінністю цієї гри від оригіналу є інтеграція технології трасування променів, що дозволяє зробити гіпер реалістичне освітлення. Ні для кого не є секретом, що гра виглядає набагато краще - відбивання світла від прозорих та напів прозорих поверхонь виглядає дуже добре. Проте, ресурси комп'ютера, що ця гра вимагає перевищує всі можливі очікування. На середньому рівні графіки мій комп'ютер маючи RTX 3070 видавав 50-65 FPS, а на високому, що був обраний автоматично - 30-50 FPS. Щоб мати картинку, як та, що показана в трейлерах, необхідно мати комп'ютер з NASA з системними характеристиками, що жодна адекватна людина мати не може, просто тому, що така потужність звичайним гравцям не потрібна. Щодо технології, я, думаю як і більшість інших, був дуже вражений відео з демонстрацією RTX у Minecraft та Portal. Проте, спробувавши на своїй машині, можу запевнити, що величезне споживання ресурсів невелює той рівень якості освітлення, який вам дає трасування променів. Принаймні у тому вигляді, в якому воно використовується тут.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3034700586

Чесно кажучи, я був у набагато більшому захваті від графіки та роботи з освітленням у Black Mesa, де перші пару годин просто роздивлявся локації та поринався в атмосферу, ніж тут. Освітлення у Portal with RTX є дуже гарним, проте, воно навіть близько не компенсує ресурси, які вимагає. Тому я витратив перші хвилин 10 на огляд освітлення, пробіг вже знайомий сюжет, виконав швиденько всі досягнення, вийшов з гри і, скоріш за все, більше в неї не зайду...

Дякую за увагу.

Я завжди був прихильником наукової фантастики, особливо кіберпанку чи пост-апокаліпсису. Тому ця гра мене зацікавила одним лише скріншотом, що стало причиною чому я додав її до списку бажаного. Потім, з часом, мені подарував її мій друг (дяка тобі, унтерпан) тому майже відразу, пройшовши інші ігри, я вирішив поринути у світ ANNO: Mutationem.

Почнемо з сюжету - в ній можна зазначити деякі недоробки та незрозумілості, проте загалом - це гарна та досить коротенька історія, яка в змозі викликати у вас емоції та співчуття до героїв. Оповідання ведеться про пригоди дівчини Енн, яка вирушила на пошуки свого молодшого брата Райана. З наближенням до своєї мети, їй відкривається історія таємної організації, яка, як з часом виявляється, зможе відповісти на багато питань про життя та проблеми нашої героїні. Протягом проходження можна було зустріти деякі нелогічні чи крінжові моменти, проте як на мене, ці недосконалості лише додавали до атмосфери інді гри.

Найголовнішою причиною придбання цієї гри для багатьох був саме цей аспект гри. Зовнішній вигляд виконаний дуже цікаво, беручи до уваги, що гра виконана у трьох вимірному просторі з двовимірними персонажами. Піксель арт просто на висоті, дуже гарно зроблений, тут навіть питань немає: бойовка, герої, плакати та ще купа іншого зроблене дуже естетично привабливо. Що можна було б покращити на мою думку, то це трьох вимірні моделі - вони зроблені настільки просто, що часом я відчував себе ніби у мобільній грі, де якість обрізається задля оптимізації.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3025517474

Гра має два режими пересування: трьох вимірний для дослідження спокійних локацій та двох вимірний для боїв. Я не очікував такого розумного вирішення питання з ігровим боєм. Таким чином гравець відразу розуміє де можна бігати та досліджувати, а де треба зосереджуватися на битві. Протягом проходження ви зустрічатимете різні головоломки, міні-ігри, елементи платформеру та досить гарно виконаного файтингу. Бій виконаний супер, він вимагає деякий рівень майстерності для проходження босів, проте в той сами час є досить казуальним для звичайних гравців, і це все з естетично приємними анімаціями. Також, з часом, ви відкриєте нові здібності, наприклад деш у повітрі, подвійний стрибок чи спеціальні комбінації ударів, що збільшить можливості вашої стратегії для кожної ситуації.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3025041769

Досягнення тут виконані добре, вас не змушують вилизати всі місця гри чи перепройти 100 разів. Ви завжди можете повернутися та доробити невиконані вимоги для отримання необхідного досягнення, за що розробникам велика подяка.

Української локалізації гра, на жаль, не має. Проходив я англійською, тому якщо у вас з цим проблеми, то треба подумати перед придбанням.

Це невеличке доповнення на одну годинку вашого часу було випущене невдовзі після виходу основної гри. На відміну від основної історії це DLC - gungeon-style гра з проходженням крізь підземелля вкінці якого ви маєте вибити боса. Всього таких босів 3, по вбивству яких ви дізнаєтеся історію дівчинки за яку граєте. Воно не займе у вас багацько часу та я б радив його людям, які отримали задоволення від основної гри.

На кінець мушу визнати, що гра приблизно виправдала всі мої очікування. ANNO - це дуже стильна пригода у світ кіберпанку з купою додаткових квестів та відомостей про світ розкиданих по всіх локаціях для вашого дослідження. Я не пожалів витраченого часу та можу сміливо радити цю гру для людей, яким до вподоби ігри типу side-scroller, кіберпанк або ж просто гарний піксель арт.

Дякую за увагу.

Наглядний приклад як чудові ігри можуть бути знищені спробами менеджменту створити собі машинку з друку грошей

Ось і наблизився кінець мого проходження легендарної серії Half-life. Перед проходженням я не мав великих очікувань, головною моєю метою було проходження ігор з бібліотеки Steam, проте саме відсутність очікувань та знань про цю легендарну серію дозволило мені зануритись у цей неймовірний світ та відчути кожний проєкт повністю. Я пройшов Half-life, Half-life: Blue Shift, Half-life: Opposing Force, Half-life 2, Half-life 2: Episode One & Two та ось на кінець Black Mesa. Саме остання гра змотивувала мене познайомитися з серією, а під час її проходження просто залишила мене у шоці.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3016976947

Почнемо з того, що Black Mesa це фанатський ремейк, а не офіційна частина серії, тобто купка людей займалися розробкою вкладаючи свої сили, вільний час та дуже багато любові до світу Half-life, що можна відчути з початку і до самого кінця. Valve закохала мене в себе багатьма речами та діями - і однією з них є те, що вони не заважали Crowbar Collective та дозволили Black Mesa побачити світ, на відміну від деяких інших ігрових компаній. Тепер перейдемо до аспектів гри, які стали причиною моєї любові до неї.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3018130753

З самого початку ви зможете помітити, що візуальний вигляд це просто ВАУ. Перші тридцять хвилин я просто прогулювався дослідницьким центром та роздивлявся, тикав і брав до рук все що тільки можна, спробував поговорити з кожною людиною та спробував відкрити кожні двері. Взявши до уваги той вигляд, який має культовий оригінал це просто нереальна краса. І ось, звикнувши до цієї якості текстур та атмосфери, ви потрапите до прикордонного світу Зен, який покаже, що Black Mesa в тисячі раз прекрасніша, аніж вам здавалося раніше. Перші моменти у цьому світі я просто сидів та роздивлявся, ніби мистецтвознавець побачивши картину великого художника, отримуючи при цьому нереальне задоволення. Проте ігри це не тільки про візуал. Музикальний супровід у ключових подіях просто поглинав в атмосферу подій, які трапилися з паном Фріменом. Голоси персонажів, звуки ходіння чи тривоги - це все було виконано на високому рівні.

Valve розробляючи свої гри притримувалася принципу, що для введення нової механіки, потрібно спочатку показати її гравцю, потім дати легке випробування з нею, що дозволятиме поступово збільшувати комплексність. Black Mesa повністю має цей принцип втілений у практично всі аспекти гри, що є чудовим. Кожен рівень пророблений до деталей, надаючи вам місця, де потрібно поміркувати перш ніж діяти, де ви зможете проявити свою креативність у вирішенні якоїсь проблеми, яка не дозволяє вам продовжити свій шлях. Також оригінальна частина мала один недолік - незважаючи на великий арсенал зброї, гра не була налагоджена на повне їхнє використання. Особисто я десь 90% гри пройшов з автоматом та дробівкою. Crowbar Collective вирішили виправити це дизайном рівнів, де давали більше можливостей для їхнього використання, та зміненням зброї, наприклад зменшенням набоїв, збільшенням часу на перезарядження чи збільшенням віддачі. Протягом гри вам доведеться використовувати всі типи гвинтівок, починаючи від класичної дробівки на початку, закінчуючи глюоною та тау гарматами у Зені. Ще хочу звернути вашу увагу на наявність майстерні, в якій можна знайти купу цікавих модів, що зможуть покращити ваш досвід від гри. Особливо мені сподобалися повноцінні міні-доповнення Black Mesa: Blue Shift (ще у розробці) та Hazard Course створений на основі оригінальної частини.

https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3018131092

Настав час поговорити і про недоліки творіння від Crowbar Collective. Протягом моєї гри я зіткнувся з парою багів, які точно не є критичними. Наприклад у прикордонному світі тіла ворогів які випали з острівців падали на невидиму поверхню внизу і не щезали, тобто в деяких локаціях можна було помітити купку мертвих ворогів у просторі внизу. Подивившись негативні рецензії люди також часто жаліються на дуже розтягнуті рівні та велику кількість ворогів без нормального укриття. Я категорично не погоджуюся з авторами таких рецензій, оскільки на моєму досвіді укриття є та більш ніж достатньо, в них дуже часто можна знайти батареї для костюму та аптечки. Кількість ворогів в порівнянні з оригіналом збільшена, але, як на мене, це на краще, оскільки гра приносить більше веселощів. Я проходив на найвищому рівні складності, що і вам наполегливо раджу. Проблеми довжини рівня я не помітив, оскільки гра завжди дає різні головоломки або ворогів, проте, чесно кажучи, я готовий пройти цю гру, особливо прикордонний світ, навіть без цього, оскільки зовнішній вигляд просто зачаровує.

Я люблю досягнення, особливо виконувати всі ці виклики у по-справжньому добре зроблених іграх. Black Mesa має два досягнення, мета яких - пронести об'єкт з моменту знаходження до кінця гри. У Half-life 2: Episode 2 це було виконано органічно, була пов'язана з цим історія, а також гнома втілював персонажа до якого з часом з'являлася прихильність. Я не можу сказати те саме про фіолетовий капелюх, що нереалістично виділяється на фоні іншого оточення та коробку від піци у цій грі. Протягом мого проходження вони іноді щезали та застрягали. Також по драбині підніматися з ними це та ще радість, оскільки вони зачіпаючись за неї просто падали вниз. На мою думку, краще було б залишити один предмет, проте такий, що має історію чи є чимось, що може викликати прихильність з часом, як пан Чомпскі з другої частини.

Що я можу сказати точно, так це те, що ігри цієї по справжньому чудової серії ставали кращими з кожним релізом. Я радий мати можливість відчути на собі пригоди Гордона Вільнолюденка Фрімена, що подарувало мені величезний спектр емоцій, від щирої посмішки та справжнього сміху, до мурах по шкірі та розчарування. Окрім цього проходження, для знавців англійської, я також хочу порадити вам подивитися міні-фільм про цей проєкт, посилання на який ви знайдете нажавши сюди. Проте через спойлери його треба дивитися або після проходження, або на свій страх і ризик частинами, як це було в мене. Я за першої нагоди спробую пройти Half-life: Alyx та з нетерпінням чекатиму випуску останнього епізоду, бо тепер я розумію, чому лінійку ігор Half-life називають легендарною...

Дякую за увагу.